
Лісова пожежа чи повінь – це хаос: дим, вода, обірвані лінії зв’язку й десятки команд, які мають діяти разом. Проєкт OVERWATCH, що фінансується ЄС, поєднує дані із супутників і дронів, штучний інтелект та доповнену реальність, щоб рятувальники швидше розуміли, що відбувається на місці. Систему випробували під час навчань у Португалії та Польщі – а наприкінці ти можеш перевірити, наскільки добре зберігаєш холодну голову, коли важлива кожна інформація.
Наслідки зміни клімату вже відчутні в усій Європі. Зі зростанням температур катастрофи, як-от повені та лісові пожежі, стають частішими й руйнівнішими, а життю людей дедалі більше загрожує небезпека. Для служб екстреного реагування це означає складніші операції, в яких рішення потрібно ухвалювати швидко, часто на підставі неповної інформації.
Проєкт OVERWATCH, який фінансує ЄС і координує Ваніна Фіссоре (Vanina Fissore) з італійського інноваційного малого підприємства Ithaca, поставив собі за мету закрити цю прогалину. Його команда створила систему, в якій голографія, дрони та штучний інтелект працюють разом, допомагаючи першим рятувальникам керувати катастрофами, пов’язаними з кліматом.
Проєкт почався з того, що назвав труднощі, з якими команди реагування та відновлення борються під час кризи. Їх можна звести до трьох пунктів:
Є також безпека самих рятувальників. «Крім того, розвідувальні місії можуть бути небезпечними для персоналу, особливо в нестабільних чи недоступних умовах», – пояснює координаторка проєкту. Її висновок простий: «Багато з цих завдань можна було б безпечно виконувати за допомогою безпілотних систем».
В основі OVERWATCH лежить спостереження за Землею. Система збирає дані із супутників і дронів, а потім опрацьовує їх інструментами штучного інтелекту. Так необроблені зображення та вимірювання перетворюються на інформацію, яку командир може використати одразу. Супутники дають широкий огляд, а дрони дозволяють уважніше роздивитися конкретне місце – разом вони створюють повнішу картину події.
Фіссоре формулює це так: «Поєднуючи дані із супутників і дронів та подаючи їх через інтуїтивні інтерфейси, як-от вебпанелі й доповнена реальність, система допомагає командам краще розуміти, як розвиваються умови на місці».
Навіть найкращі дані марні, якщо їх неможливо передати. Тому проєкт робить ставку на стійкий зв’язок через резервні мережі, які забезпечують прив’язані дрони. Коли звична інфраструктура виходить з ладу, ці мережі мають підтримувати зв’язок між командами в полі та людьми, які координують операцію.
Система також підтримує автономну розвідку, тож частину небезпечних завдань можна доручити машинам замість людей.
Найвражаючіша частина системи – спосіб, у який вона показує інформацію. До неї входить голографічний елемент і елемент доповненої реальності (AR), що працює на спеціальних окулярах. Координаторка описує його так: «Компонент AR дає змогу пожежникам і командирам цивільного захисту бачити ту саму інформацію, що доступна на вебпанелі, – як-от карти в реальному часі, периметри пожеж, положення дронів і дані про повені, – безпосередньо накладеною на навколишнє фізичне середовище».
На практиці пожежникові не доводиться постійно переводити погляд з екрана на місцевість і назад, бо ключові дані з’являються на тлі того, що просто перед ним. «Замість того щоб покладатися на уривчасту й запізнілу інформацію, командири можуть отримати чіткішу картину ситуації в реальному часі, що дозволяє ухвалювати швидші й обґрунтованіші рішення», – додає Фіссоре.
Систему розробляли не лише в лабораторії. Її випробували в реальних сценаріях: на навчаннях із гасіння лісової пожежі в Португалії та на демонстрації інструментів системи в Польщі, де сценарій стосувався повеней. Практики та кінцеві користувачі змогли протестувати всю систему, зокрема всі функції платформи й інтерфейс AR. На заходах зібралися представники цивільного захисту, військових підрозділів і рятувальних служб із різних країн, які обмінялися знаннями та оперативним досвідом.
Дослідники вдосконалюють систему на основі відгуків користувачів. Щоб їх зібрати, команда запропонувала безкоштовний 30-денний пробний період, аби відомства з управління надзвичайними ситуаціями й інші зацікавлені користувачі могли на власному досвіді випробувати платформу.
OVERWATCH показує, що космічні технології – не лише про ракети й телескопи. Супутникові дані спускаються на Землю й допомагають людям у дуже конкретних ситуаціях. Для такого проєкту потрібні фахівці зі спостереження за Землею, штучного інтелекту, зв’язку, проєктування інтерфейсів і управління кризами. Для всіх, хто обирає спеціальність чи тему дипломної роботи, це знак, що поєднання кількох галузей може бути цінніше за вузьку спеціалізацію.
Варто звернути увагу й на те, як працює команда: тестування з майбутніми користувачами, збір відгуків і вдосконалення. Такий підхід корисний у будь-якому проєкті, від університетського завдання до професійного.
OVERWATCH поєднує супутники, дрони, штучний інтелект і доповнену реальність, щоб допомогти службам екстреного реагування діяти під час лісових пожеж і повеней. Він розв’язує три проблеми: відсутність актуальної картини ситуації, збої в комунікації та складну координацію. У довгостроковій перспективі команда сподівається, що такі платформи зміцнять загальну стійкість Європи до катастроф, пов’язаних із кліматом, і допоможуть зменшити їхній вплив на людей, інфраструктуру та довкілля.
Ця стаття базується на матеріалі, опублікованому службою CORDIS Європейської комісії.
5 запитань · одна хвилина