Діабетичні виразки стопи вражають приблизно чверть із понад 800 мільйонів людей із цукровим діабетом у світі. Сьогодні їх переважно лише очищають і перев’язують, тобто лікують симптоми. Проєкт APTADEGRAD, який фінансує ЄС, обирає інший шлях: його сполуки видаляють із рани надлишок запальних білків, залучаючи природну систему переробки всередині наших клітин. А наприкінці можна перевірити, чи є в тебе хист до біотехнологій.
Діабетичні виразки стопи — одне з головних ускладнень цукрового діабету. Ці хронічні рани вражають приблизно чверть із понад 800 мільйонів людей із діабетом у світі. Без належного лікування вони можуть призвести до госпіталізації, ампутації кінцівки і навіть смерті.
Проєкт APTADEGRAD, який фінансує ЄС, розробив нову терапію, що може допомогти таким ранам загоїтися. Її розробники вважають, що вона здатна змінити догляд за ранами й запропонувати мільйонам пацієнтів справжнє лікування, а не лише контроль симптомів.
Статистика смертності сувора. Близько 5 % пацієнтів помирає протягом року після появи діабетичної виразки стопи, а через п’ять років цей показник зростає до 42 %. Попри це, сучасне лікування зводиться до очищення та перев’язування виразок.
Хуан Руїс-Константіно (Juan Ruiz-Constantino), генеральний директор іспанської біотехнологічної компанії Lincbiotech, яка координує проєкт, висловлюється прямо: «Ви лікуєте симптоми, але не маєте схваленого препарату, який впливав би на сам перебіг хвороби». Тому APTADEGRAD націлений на корінь проблеми: запалення, через яке ці хронічні рани так важко гояться.
Зазвичай запалення — союзник: воно допомагає боротися з інфекцією і сприяє відновленню тканин. Проте в діабетичних ранах деякі білки накопичуються до токсичного рівня й не дають процесу загоєння рухатися далі. Головні винуватці такі:
Наявні антитільні терапії можуть блокувати ці білки, але не здатні вивести їх із середовища рани. Це обмежує їхню ефективність.
Відповідь команди APTADEGRAD — новий клас сполук, відомих як химери, спрямовані на лізосому, або LYTAC. На відміну від антитіл, які лише блокують шкідливі білки, LYTAC працюють як мініатюрні системи доставки, що активно їх вилучають. Процес відбувається в кілька етапів:
Лізосома — природний центр переробки клітини. «Лізосоми — частина системи контролю якості, яка є всередині наших клітин», — каже Руїс-Константіно.
Залучаючи цю внутрішню систему утилізації відходів, терапія контрольовано знижує рівень білків. Вона не усуває їх повністю: залишає достатньо білків для підтримки загоєння і відновлює збалансовану запальну відповідь.
Перші результати проєкту дуже обнадійливі. На моделях діабетичних ран сполуки на основі LYTAC прискорювали загоєння й послаблювали запалення. Часто вони працювали так само добре, як традиційні антитільні методи лікування, або краще.
Для випробувань команда розробила дві форми терапії. Перша — ін’єкція під шкіру поблизу виразок. Друга — гідрогель, здатний поступово вивільняти діючу речовину безпосередньо на рану.
Найближча мета — діабетичні виразки стопи, але технологія перспективна й для лікування інших хронічних ран та запальних захворювань. Наступний великий крок — отримати достатньо даних про безпеку й ефективність, щоб підтримати клінічні випробування за участі людей. Дослідники сподіваються розпочати їх близько 2030 року.
Діабетичні виразки стопи — поширене й небезпечне ускладнення, а сучасний догляд зосереджений на симптомах. Проєкт APTADEGRAD пропонує сполуки LYTAC, які захоплюють надлишкові запальні білки й спрямовують їх до лізосом для розщеплення. На моделях ран це прискорило загоєння. Перш ніж метод дійде до пацієнтів, він має пройти дослідження безпеки й ефективності.
5 запитань · одна хвилина
English
Čeština
Deutsch
Español
Français
Magyar
Italiano
Polski
Português
Русский
Slovenčina
Türkçe
Українська
العربية
中文