
Дрібні фермери Східної Африки обробляють ділянки менш як на два гектари, проте виробляють до 70 % їжі своїх країн. Проєкт PrAEctiCe, що фінансується ЄС, вирішив їм допомогти: він перетворив агроекологію, широке й доволі абстрактне поняття, на конкретні показники, якими радники можуть користуватися на реальних фермах. Інструменти випробували в живих лабораторіях у Кенії, Уганді й Танзанії. У тесті наприкінці перевіриш, що тобі запам’яталося з шляху агроекології від ідеї до цифр.
Масштаб вражає. За даними статті CORDIS, опублікованої у вересні 2026 року, дрібні фермери Східної Африки обробляють ділянки менш як на два гектари, але разом виробляють до 70 % їжі своєї країни. Тож те, що відбувається на цих невеликих фермах, має значення для цілих національних продовольчих систем.
Проєкт PrAEctiCe (Potentials of Agroecological practices in east Africa with a focus on Circular water-energy-nutrient systems) створили саме з думкою про цих фермерів. Його координує Університет прикладних наук Карлсруе в Німеччині.
Ключове слово проєкту — агроекологія. Ян Гойнкіс (Jan Hoinkis), дослідник Університету прикладних наук Карлсруе, який координує групу, що стоїть за PrAEctiCe, пропонує чітке визначення: «Агроекологія — це продуктивні, сталі, стійкі та безпечні для довкілля системи землеробства й харчування, що поєднують місцеві знання з найсучаснішою наукою».
Визначення звучить переконливо, проте залишає очевидне питання. Як фермер або той, хто його консультує, може дізнатися, чи конкретна зміна на конкретній ділянці справді наближає господарство до цього ідеалу?
Саме тут до справи береться проєкт. «Наша мета — перенести агроекологію від широкої концепції до практичної, заснованої на доказах рамки ухвалення рішень, яка може підтримувати реальний вибір на рівні ферми», — пояснює Гойнкіс.
Результатом став практичний інструмент підтримки рішень, створений для сільськогосподарських радників. Замість загальних принципів він пропонує практичні, вимірні показники, які можуть спрямовувати роботу на фермі.
Рамка робить особливий наголос на циклічних системах у різноманітних господарствах, що поєднують рослинництво, тваринництво та водне виробництво. Вона містить інтегрований показник для оцінювання підходів до господарювання та інструмент кількісної оцінки впливу. Разом вони аналізують:
За словами Гойнкіса, саме цей фокус вирізняє роботу: «Це унікально, адже йдеться про сфери, які існуючі рамки агроекологічних показників охоплювали недостатньо».
Інструменти не залишилися на папері. Їх випробували в трьох країнах Східної Африки через живі лабораторії. Кожна лабораторія працювала по-своєму:
Цифри описують різні групи — фермерів у Кенії, зацікавлені сторони в Уганді, людей загалом у Танзанії, — тому вони показують охоплення кожної лабораторії, а не пряме порівняння.
Один із менш помітних результатів PrAEctiCe — спільнота, що склалася навколо нього. Проєкт об’єднав дослідників, фермерів, радників, представників громадянського суспільства, малі та середні підприємства й публічні установи з усієї Європи та Африки.
Гойнкіс бачить у цьому самостійний результат: «Сама ця мережа — важливий здобуток, адже агроекологічний перехід потребує більше, ніж технічних рішень: він потребує також довіри, місцевих знань, навчання та впровадження на рівні інституцій».
Робота триває й після пілотного етапу. Дослідники зараз удосконалюють інструменти, щоб масштабувати їх, доопрацювати й вивести на ринок. Живі лабораторії мають вирости в місцеві інноваційні хаби.
«Я впевнений, що ми й далі розвиватимемо спадщину PrAEctiCe — робити агроекологічний перехід вимірнішим, практичнішим і міцніше вкоріненим у місцевий ґрунт для дрібного землеробства Східної Африки», — каже Гойнкіс.
Фермери з ділянками менш як у два гектари виробляють до 70 % їжі у своїх країнах Східної Африки. PrAEctiCe перетворив широку ідею агроекології на інструмент підтримки рішень для радників, який вимірює повторне використання води, енергії та поживних речовин, вплив на довкілля, ефективність використання ресурсів і фінансову життєздатність. Інструменти випробували в живих лабораторіях у Кенії, Уганді й Танзанії, а мережа людей за ними виявилася так само важливою, як і технології.
5 запитань · одна хвилина