Здоровіша риба, водорості в морі та нуль відходів: як Європа хоче вирощувати більше риби + test

• Світ вирощує більше, Європа менше
• Три програми, одна мета
• Здоровіша риба без антибіотиків
• Водорості у відкритому морі
• Аквакультура без відходів
• Дані, штучний інтелект і ігри
• Хто за цим стоїть
• Підсумок
• П’ять запитань: наскільки «океанічна» твоя тарілка? (тест)

⇑Світ вирощує більше, Європа менше

Вирощування риби та морепродуктів у всьому світі переживає бум. За останнє десятиліття світове виробництво аквакультури зросло на 54%. Європейський Союз, однак, пішов у протилежному напрямку: виробництво в ЄС за той самий період скоротилося. Тому державам-членам доводиться покладатися на імпорт, щоб мати на столі рибу та морепродукти.

Змінити цю тенденцію можна не просто виробляючи більше. За даними CORDIS, будь-яке зростання європейської аквакультури має йти пліч-о-пліч із кліматичними цілями ЄС. Галузь, яка розширювалася б коштом довкілля, розв’язала б одну проблему, створивши іншу.

⇑Три програми, одна мета

Щоб розв’язати це складне завдання, ЄС фінансує дослідження через кілька програм: «Горизонт Європа», Європейський фонд морських справ, рибальства та аквакультури (EMFAF) і його попередника EMFF, а також програму LIFE. Разом вони підтримують дослідницькі та інноваційні проєкти, що пропонують технології, навчання, регулювання й покращення вздовж усього ланцюга вартості.

Інформаційний пакет CORDIS про синергію об’єднує 26 таких проєктів. Він показує, як узгоджується робота, що фінансується різними програмами, і де зусилля доповнюють одне одного.

⇑Здоровіша риба без антибіотиків

Один із напрямів досліджень присвячений вирощуванню плавникової риби та підвищенню його сталості. Головна проблема — хвороби. Замість того щоб покладатися на антибіотики, дослідники розробляють біологічні альтернативи для захисту вирощуваних коропів, форелі та лосося.

Важливо й те, чим годують рибу. Проєкти колекції працюють над сталішим кормом із грибів і комах. Інші розробляють цифрові рішення, покликані збільшити виробництво органічної аквакультури в Європі.

⇑Водорості у відкритому морі

Водорості — друга велика тема. Один із проєктів передбачає плавучу водоростеву ферму площею 40 000 м² із потужністю виробництва до 300 тонн сухої біомаси на рік.

Дослідники також вивчають, як водоростеві ферми могли б ділити простір із морською вітровою енергетикою, якщо розмістити їх між вітровими турбінами. Інший напрям роботи досліджує регенеративне океанічне землеробство як модель для вирощування водоростей у великих масштабах.

Оскільки в галузі водоростей задіяно багато різних учасників, два проєкти створюють координаційні платформи. Вони дають змогу сторонам уздовж виробничого ланцюга водоростей ділитися ресурсами та працювати разом.

⇑Аквакультура без відходів

Третя сфера — циркулярна економіка. Перетворюючи аквакультуру на циркулярну галузь із нульовими відходами, дослідження, які фінансує ЄС, прагнуть поставити її в центр Європейського зеленого курсу. На практиці це означає переосмислити, що відбувається з усім, що залишає по собі рибна чи водоростева ферма. Проєкти пакета охоплюють кілька аспектів:

• перетворення відходів аквакультури на продукти з доданою вартістю для енергетики, сільського господарства, косметики та будівництва;
• скорочення використання пластику завдяки розробці біорозкладних сіток і канатів;
• вивчення моделей, у яких виробництво водоростей і риби поєднується з очищенням міських стічних вод.

Спільна ідея полягає в тому, що те, що раніше викидали, може стати ресурсом для інших галузей.

⇑Дані, штучний інтелект і ігри

Сама лише технологія не зробить галузь стійкою. Навички, координація та вміння пристосовуватися до зміни клімату не менш важливі. Деякі проєкти використовують великі дані та штучний інтелект, щоб допомогти регіонам, де аквакультура відіграє важливу роль, пристосуватися до клімату, що змінюється.

Інші пропонують інструменти ЄС, які допомагають учасникам усього ланцюга вартості аквакультури краще координуватися як між собою, так і з суміжними галузями. Один проєкт зосереджений на людях: він готує нове покоління фахівців з аквакультури за допомогою серйозних ігор та онлайн-платформ.

⇑Хто за цим стоїть

Інформаційні пакети про синергію покликані показати, як різні програми фінансування ЄС підсилюють одна одну. У цьому випадку проєкти «Горизонту Європа» веде Генеральний директорат Європейської комісії з досліджень та інновацій (DG RTD). Решту проєктів курує виконавче агентство CINEA, девіз якого — «Фінансуємо зелене майбутнє Європи».

⇑Підсумок

Європейська аквакультура стоїть перед подвійним викликом: вона має зростати, дотримуючись кліматичних цілей. 26 проєктів колекції CORDIS підходять до цього з різних боків: від здоровішої риби та альтернативних кормів до водоростевих ферм у морі, виробництва з нульовими відходами та навчання. Разом ці взаємодоповнювальні зусилля допомагають прискорити рух до конкурентоспроможної, кліматично нейтральної та стійкої галузі аквакультури в Європі.

⇑П’ять запитань: наскільки «океанічна» твоя тарілка? (тест)