Електричний пором на акумуляторах має в порту лише коротку зупинку, щоб поповнити енергію, і весь цей час він рухається разом із припливом і вітром. Проєкт HYPOBATT, який фінансує ЄС, створив автоматизовану мегаватну систему заряджання, що знаходить розетку, швидко підключається, дбає про акумулятори й допомагає дотримуватися розкладу; її випробували на реальному поромному маршруті. А наприкінці ти можеш перевірити, який ти мандрівник, коли розклад починає збиватися.
Акумуляторні електричні пороми обіцяють чистіші й тихіші переправи. Вони зменшують викиди й шум. Але є застереження: пором мусить підзаряджатися під час коротких зупинок у порту, причому так, щоб не заважати пасажирам і не пошкодити власні акумулятори.
Порти теж мають власні проблеми, які треба вирішити. Зарядне обладнання має впоратися з суднами, що рухаються, з обмеженнями місцевої електромережі та з тим, що судна збудовані по-різному. За даними проєкту, ця робота підтримує стратегію Міжнародної морської організації щодо викидів і розширення берегового електропостачання в Європі.
Проєкт HYPOBATT, який фінансує ЄС і координує дослідницький центр IKERLAN, розробив модульну багатомегаватну систему заряджання для електричних суден. Це не одна вилка, а набір елементів, що працюють разом: автоматичне підключення, перетворення потужності, керування з урахуванням стану акумуляторів і цифрові інструменти для роботи порту.
Систему випробовували не лише в лабораторії. Її морський випадок у повному масштабі — поромний маршрут Norddeich–Norderney, яким керує компанія Frisia.
Припаркувати авто біля зарядного пристрою легко — машина просто стоїть на місці. Пором не може так жорстко вирівнятися з причалом. Ендіка Більбао (Endika Bilbao), координатор проєкту HYPOBATT і старший дослідник відділу накопичення енергії та силової електроніки IKERLAN, описує першу проблему: «По-перше, судно не нерухоме: рух припливу, вітер і допуски швартування постійно змінюють його положення відносно причалу, тож система має вирівнюватися й підключатися відтворювано.»
Іншими словами, зарядна система не може виходити з того, що судно щоразу стоятиме точно на тому самому місці. Вона мусить знову й знову знаходити свою ціль і надійно підключатися під час кожного візиту.
Коли конектор сягає судна, найскладніше ще не завершилося. Автоматичний конектор має передавати великий струм із малим опором, і робити це в солоному середовищі біля моря. Безпечність з’єднання залежить від кількох речей:
Останній пункт — не дрібниця. Раніша дослідницька робота за підтримки ЄС щодо повністю електричних поромів показала, чому заряджання має починатися швидко, поки пасажири й транспорт ще заходять і виходять.
Розклади поромів рідко виконуються ідеально. Посадка може тривати довше, маневрування — бути повільним, погода — зіпсуватися, а гавань — виявитися переповненою. Швидше заряджання допомагає судну відновити достатньо енергії під час звичайної зупинки, тож ці затримки не обов’язково зсувають увесь розклад.
Проте сама швидкість — не мета. Акумулятори також мають служити довго. Більбао каже так: «Захист акумуляторів був одним із ключових показників HYPOBATT, і проєкт досяг цієї мети, розглядаючи швидке заряджання як задачу керування енергією, а не просто як подачу якомога вищої потужності.»
На практиці керування зарядним пристроєм і цифровий двійник підлаштовують профіль заряджання під температуру акумулятора, його рівень заряду та потужність, яку може надати мережа. Пором отримує енергію, потрібну для маршруту, а зайвого навантаження і втрати ресурсу акумуляторів вдається уникнути.
Дещо виграють і оператори портів: дані про час підключення, доступність, сумісність із мережею та роботу системи за реального розкладу порому.
У морському випадку повного масштабу HYPOBATT упровадив галузевий стандарт Megawatt Charging System (MCS). Стандартизовані інтерфейси й зв’язок важливі, адже порти не можуть виправдати будівництво окремої інфраструктури для кожного судна чи кожного оператора. Як пояснює Більбао: «Спільний стандарт зменшує інвестиційний ризик, уникає дублювання інфраструктури й дає змогу зарядним системам обслуговувати різні судна та операторів.»
Такий підхід підтримує сумісність, якої прагне регламент ЄС щодо інфраструктури альтернативних палив, і доповнює регламент FuelEU Maritime. Оскільки система модульна, потужність заряджання можна також узгоджувати з розкладами суден, плануванням портів і станом мережі.
HYPOBATT показує, що заряджання електричного порому стосується роботи портів не менше, ніж технологій. Узгоджуючи вікна заряджання з відновлюваною електроенергією, накопиченням і рештою навантажень порту, потужні зарядні пристрої могли б підтримати спільну інфраструктуру та бізнес-моделі енергетичних послуг. Тоді порти могли б стати енергетичними вузлами, що роблять електричний морський транспорт надійним, масштабованим і простішим для інвестування.
5 запитань · одна хвилина
English
Čeština
Deutsch
Español
Français
Magyar
Italiano
Polski
Português
Русский
Slovenčina
Türkçe
Українська
العربية
中文