Рожевий лосось без нафтохімії: мікроводорості, яким не потрібен стрес + test

Зміст

• Рожевий колір із харчового ланцюга
• Чому 90 % пігменту походить із нафтохімії
• Мікроводорості, яким не потрібен стрес
• Хто що робив у консорціумі
• Досліди на рибі та вуглецевий слід
• Спінофф і акселератор FoodSeed
• Не лише корм для риби
• Головні висновки
• П’ять запитань: чи маєш ти голову до промислової біотехнології? (тест)

⇑Рожевий колір із харчового ланцюга

Оскільки світ споживає дедалі більше морепродуктів, аквакультура стала важливим постачальником білка та жирних кислот омега-3. Проте покупці очікують, що фермерський лосось матиме належний вигляд, а це знайомий рожевий колір. У природі цей колір дає астаксантин – червонуватий антиоксидант. Його утворюють водні мікроорганізми у відповідь на стрес, а потім він накопичується в харчовому ланцюзі, аж поки не надає лососеві характерного відтінку.

Тому виробники лосося залежать від астаксантину, який додають у корм. Справжнє питання в тому, звідки береться цей пігмент.

⇑Чому 90 % пігменту походить із нафтохімії

Природний шлях звучить привабливо, але натрапляє на практичну перешкоду. Маттео Балотарі (Matteo Ballottari) з Веронського університету в Італії, який координував проєкт, пояснює: «Виробництво й видобування астаксантину з природних джерел (як-от водоростей чи ракоподібних) залишаються дорогими й важкими для масштабування до обсягів, потрібних для лососевої галузі». Наслідок сформульовано так само чітко: «У результаті близько 90 % астаксантину, який використовують у кормах, виробляють із нафтохімічних джерел, що викликає занепокоєння щодо сталого розвитку.»

Є й цікавий поворот. Синтетичний астаксантин не схвалений до споживання людьми в ЄС, але все одно потрапляє до споживачів опосередковано, через корм для фермерського лосося.

⇑Мікроводорості, яким не потрібен стрес

Проєкт ASTEASIER, який підтримала Європейська рада з інновацій і який тривав з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2024 року, поставив собі за мету змінити цей баланс. Команда вивела штами мікроводоростей, які виробляють астаксантин ефективніше – і, що найважливіше, без попереднього впливу стресу.

«Наші штами виробляють астаксантин навіть за умов без стресу. Це допомагає знизити витрати, які є головною перешкодою для виходу природного астаксантину на ринок», – каже Балотарі.

Робота починалася не з нуля. Вона спиралася на два попередні проєкти, які фінансувала Європейська дослідницька рада, – SOLENALGAE та ASTEASY. ЄС покрив увесь бюджет проєкту в розмірі 1 982 688 євро.

⇑Хто що робив у консорціумі

Щоб перетворити перспективний лабораторний штам на продукт, потрібні не лише біологи. «Ми хотіли створити повний інноваційний шлях – від запатентованих штамів і лабораторної валідації до заснування окремої спінофф-компанії», – каже Балотарі. Ролі розподілили так:

• Веронський університет – координував проєкт і надав модифіковані штами, розроблені на основі його попередніх досліджень.
• A4F – велика європейська компанія з вирощування мікроводоростей, залучена, щоб уможливити виробництво в промисловому масштабі.
• BIOMAR – виробник кормів для аквакультури, який підтвердив придатність продуктів ASTEASIER у дослідах на рибі.
• DAY ONE – венчурна студія (venture builder), відповідальна за розвиток бізнесу.

⇑Досліди на рибі та вуглецевий слід

Проєкт продемонстрував виробництво в промисловому масштабі, а досліди на фермах підтвердили задовільний рівень пігментації. Іншими словами, риба мала такий вигляд, якого очікує ринок.

Не менш важливий екологічний результат: вуглецевий слід виробництва природного астаксантину таким способом виявився значно меншим, ніж у синтетичного виробництва. Це добре ілюструє, у чому насправді суть промислової технології. Процес має працювати не лише в колбі, а й у великих обсягах, зі стабільною якістю та розумним екологічним балансом.

⇑Спінофф і акселератор FoodSeed

Коли в грудні 2024 року ASTEASIER завершився, історія продовжилася в новій формі. Команда заснувала окрему спінофф-компанію, яку потім відібрав FoodSeed – італійський акселератор у сфері фудтеху. «Це підтверджує ринковий потенціал проєкту та допоможе нам перетворитися на стартап, готовий до інвестицій», – коментує Балотарі.

Молода компанія зараз шукає промислових партнерів і проходить процедури дозволів, потрібні для виходу на ринок. Гроші теж є частиною плану: «Ми також залучаємо кошти, щоб продовжити наші підприємницькі пригоди.»

⇑Не лише корм для риби

Лосось – лише перша ціль. «Окрім кормів для аквакультури, ту саму технологічну платформу можна застосувати на інших ринках із високою доданою вартістю, де природний астаксантин уже визнано привабливим інгредієнтом», – зазначає Балотарі. Він наводить приклади: «Наприклад, природний астаксантин цінують за сильні антиоксидантні властивості та потенційну користь у таких сферах, як захист шкіри, антивікова дія, зниження оксидативного стресу й загальна підтримка здоров’я.»

Так до переліку можливих ринків потрапляють нутрицевтики, косметика та здоров’я тварин, де та сама платформа могла б замінити синтетичні пігменти.

⇑Головні висновки

Рожевий колір фермерського лосося залежить від астаксантину, а близько 90 % пігменту, що використовують у кормах, виробляють із нафтохімічних джерел. ASTEASIER вивів мікроводорості, які виробляють його без стресу, масштабував виробництво разом із A4F, підтвердив добру пігментацію в дослідах із BIOMAR і показав значно менший вуглецевий слід, ніж у синтетичного виробництва. Спінофф, який підтримує FoodSeed, тепер прагне принести технологію в корми, а згодом – на інші ринки з високою доданою вартістю.

⇑П’ять запитань: чи маєш ти голову до промислової біотехнології? (тест)